Блискавкозахист та блискавковідведення: металоконструкції

Блискавкозахист

Блискавкозахист – це комплекс технічних заходів та пристроїв, призначених для захисту будівель, споруд, обладнання та людей від руйнівних впливів атмосферних розрядів (блискавок). Основне завдання системи – прийняти удар блискавки та безпечно відвести струм у землю.

Елементи системи блискавкозахисту:

1. Блискавкоприймач – металевий стрижень, трос або сітка, що встановлюються на даху або вище об’єкта, що захищається для перехоплення розряду.
2. Струмовідвід – провідник, що з’єднує блискавкоприймач із заземлювачем і забезпечує проходження струму блискавки.
3. Заземлювач – система електродів у землі, що розсіюють електричний заряд.

Види блискавкозахисту:

• Зовнішня – захист будівлі від прямого удару блискавки (стрижні, троси, сітки).
• Внутрішня – захист електричних мереж та обладнання від імпульсних перенапруг (пристрої захисту від перенапруг – УЗІП).
• Комбінована – використовується на об’єктах з високим рівнем ризику (промислові підприємства, склади ПММ, лікарні).

Переваги встановлення блискавкозахисту:

• запобігання пожежі та руйнуванням;
• захист електроніки та інженерних систем;
• безпека персоналу та відвідувачів;
• відповідність вимогам ПУЕ, ДСТУ та БНіП.

Металоконструкції блискавкозахисту, або блискавковідводи, являють собою системи, призначені для захисту будівель, споруд та людей від пошкоджень, спричинених ударами блискавок. Ці системи працюють за принципом відведення електричного розряду блискавки в землю, мінімізуючи ризик загоряння, руйнування та електричних пошкоджень.

Основні компоненти блискавкозахисту:

1. Приймач (блискавковідведення):
   1. Це металева конструкція, яка встановлюється на даху будівлі. Вона може мати форму вертикальної труби або багнета, який служить для перехоплення електричного розряду.
   2. Приймач повинен бути виконаний з високоякісного провідного матеріалу, щоб ефективно проводити електричний струм.
2. Провідники:
   1. Це металеві кабелі, які з’єднують приймач із заземлюючим пристроєм. Вони повинні мати достатній переріз, щоб витримувати високі струми, що виникають під час удару блискавки.
   2. Провідники можуть бути як відкрито (на поверхні), так і закрито (всередині стін).
3. Заземлювальний пристрій:
   1. Це елемент системи, який забезпечує безпечне відведення електричного струму до землі. Зазвичай це металеві шини чи прути, закопані у землю.
   2. Заземлюючий пристрій повинен мати низький опір, щоб забезпечити ефективне розсіювання струму.
4. Додаткові елементи:
   1. У деяких системах можуть бути використані пристрої, такі як розрядники, які допомагають контролювати та спрямовувати електричні розряди.

Принципи роботи блискавкозахисту:

1. Перехоплення блискавки. Блискавковідвід, встановлений на висоті, створює область, де блискавка може бути перехоплена. Це знижує можливість удару блискавки в інші частини будівлі.
2. Відведення струму. При ударі блискавки струм проходить через блискавковідведення, потім провідниками до заземлюючого пристрою, де безпечно розсіюється в землі.
3. Захист від вторинних ефектів. Система захисту від блискавки також захищає від вторинних ефектів, таких як електромагнітні імпульси, які можуть пошкодити електроніку та обладнання.

Види блискавкозахисту:

1. Активний блискавкозахист. Використовує спеціальні пристрої, що створюють електричне поле, що сприяє перехопленню блискавок. Ці системи складніші і дорогі.
2. Пасивний блискавкозахист. Це традиційна система, заснована на використанні блискавковідводів та провідників. Вона найпоширеніша і доступна.